Особливості підготовки порівняльного матеріалу під час призначення судової почеркознавчої експертизи
Глобальна комп’ютеризація все більше охоплює світ. Не винятком є і Україна. Використання різноманітних ґаджетів, месенджерів, онлайн-сервісів, «цифрових» підписів стає все популярнішим серед людей. Це призводить до все меншого використання «живих» підписів та почерку.
Однак, досить багато офіційних документів потребують їх засвідчення особистим підписом (договори оренди землі, заповіти, довіреності, розписки та інші). Інколи шахраї підроблюють такі документи шляхом виконання не автентичних підписів. Довести або спростувати факт підробки документів можливо шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи.
Для проведення почеркознавчого дослідження у розпорядження експертів мають бути надані оригінал спірного документу та відповідні зразки рукописів особи, яка перевіряється.
Наукова обґрунтованість висновку експерта та об’єктивність вирішення питань, які ставляться перед експертом почеркознавцем, безпосередньо залежать від кількості та якості порівняльного матеріалу (зразків почерку та підпису), що надається.
Якщо для проведення почеркознавчої експертизи не будуть надані належні зразки почерку та підпису особи, відносно якої призначено експертизу, то в цьому випадку не допоможуть ні висока кваліфікація експерта та його багатолітній досвід, ні використання найсучасніших методів проведення досліджень.
Як свідчить практика, надання достатньої кількості відповідних зразків підписів та почерку викликає значні труднощі.
Які ж зразки рукописів та у якій кількості необхідно надати для проведення судової почеркознавчої експертизи, де їх відшукати? У даній статті ми спробуємо роз’яснити ці питання.
Для проведення почеркознавчих досліджень необхідно надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов’язані з їх обставинами.
До них належать: особисті листи, автобіографії та анкети, скарги, поштові листівки, щоденники, заяви, матеріали відділу кадрів, пояснення, службові записи, трудові угоди, записні книжки, рецепти, нотаріальні документи тощо.
Умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі. Це можуть бути пояснення, заяви, скарги та інші документи.
Експериментальні зразки почерку (підпису) – це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв’язку з призначенням даної експертизи.
Зразки рукописів повинні відповідати наступним вимогам:
-
- Достовірність – безспірність (безсумнівність) належності особі, зразки почерку якої надаються на дослідження;
-
- Достатність для проведення порівняльного дослідження – обсяг зразків, який забезпечує можливість повного та всебічного зіставлення усіх ознак, які знаходяться у рукописі (тексті, підписі), що досліджується.
- Відповідність об’єктам дослідження – зіставлення зразків за:
- писемністю і мовою документу – зразки повинні бути виконані тією ж мовою та письмовими знаками, що і досліджуваний рукопис;
- часом виконання – зразки повинні відноситися до того ж періоду часу чи із незначним розривом у часі, як і досліджувані рукописи;
- матеріалами письма, способом та умовами виконання рукопису;
- типом, видом документу та його цільовим призначенням (заява, накладна тощо).
Відповідно до вимог нормативних документів, вільні та експериментальні зразки рукописів надаватися у обсязі:
- буквеного тексту – не менше ніж на 15 аркушах;
- цифрового тексту, надаються у вигляді записів однозначних і багатозначних чисел із супутніми їм буквеними записами, не менше ніж на 15 аркушах;
- записів «друкованими» буквами – не менш 15 сторінок стандартного формату.
Вільні зразки підпису за можливістю слід надавати не менше ніж на 15 документах, експериментальні – не менше 5-8 аркушів, на кожному з яких повинно бути розміщено від 10 до 15 підписів.
Порівняльний матеріал у вигляді вільних та експериментальних зразків рукопису необхідно обов’язково надавати у всіх випадках призначення почеркознавчих досліджень.
У разі неможливості пред’явити зазначені зразки (смерть виконавця, від’їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об’єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.
У разі потреби, експерт має право порушити перед ініціатором призначення експертизи клопотання про надання додаткових вільних та (або) експериментальних зразків рукописів, які б забезпечили повне та якісне проведення дослідження.
Консультацію з приводу підготовки порівняльного матеріалу та призначення судової почеркознавчої експертизи можна отримати у експертів сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Житомирського НДЕКЦ МВС за номером телефону (0412) 407-255.
 |
 |
СУДОВА ПОЧЕРКОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА В ЖИТОМИРСЬКОМУ НДЕКЦ МВС У ЗАПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ
– Чи можна провести у Житомирському НДЕКЦ МВС судову почеркознавчу експертизу?
Так, можна. Фахівцями Житомирського НДЕКЦ МВС проводяться судові почеркознавчі експертизи за експертною спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку та підписів».
– Що є підставою для проведення судової експертизи?
Підставою для проведення експертизи відповідно до законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), судом, договір з експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, або інший документ у випадках, передбачених законом.
– Чи може фізична або юридична особа замовити проведення почеркознавчого експертного дослідження?
Так, може. Підставою для проведення експертного дослідження є письмове звернення (заява) юридичної або фізичної особи, у якому обов’язково зазначаються реквізити юридичної особи / дані фізичної особи, перелік запитань, які підлягають вирішенню, та об’єкти, що надаються.
– Яка вартість проведення почеркознавчої експертизи?
Вартість проведення експертиз визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини у державних спеціалізованих установах судової експертизи та з урахуванням фактично витраченого часу на проведення судової експертизи. Вартість однієї експертогодини коригується щороку станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за відповідний період. У 2026 році вартість однієї експертогодини з ПДВ становить 577,63 грн. Витрати часу на проведення судової експертизи визначаються після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
– Чи можна провести почеркознавча експертиза за копією документу?
Ні, не можна. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
– Які документи необхідно надати для проведення почеркознавчої експертизи?
Для проведення почеркознавчих досліджень надаються оригінал досліджуваного (спірного) документу та вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
– Що таке вільні зразки почерку?
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов’язані з їх обставинами. До них належать: особисті листи, автобіографії та анкети, поштові листівки, щоденники, заяви, матеріали відділу кадрів, службові записи, трудові угоди, записні книжки, рецепти, нотаріальні документи тощо.
– Яку кількість зразків рукописів слід надати?
Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні – у кількості не менше 5-8 аркушів.
– Які запитання можна вирішити під час проведення почеркознавчої експертизи?
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
– чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
-чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
– чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
– чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
– чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
– Чи потрібно упакувати об’єкти дослідження та порівняльний матеріал при призначенні почеркознавчої експертизи?
Так, потрібно. Об’єкти дослідження і порівняльний матеріал надаються в пакуванні, що забезпечує їх збереження від несанкціонованого доступу, і засвідчуються в установленому законодавством порядку.
Об’єкти дослідження і порівняльний матеріал, які подаються безпосередньо ініціатором/замовником, неупаковані або пакування яких не забезпечує їх збереження від несанкціонованого доступу чи не засвідчене особою в передбаченому законодавством порядку, не підлягають прийняттю та невідкладно повертаються.
– Які строки проведення почеркознавчої експертизи?
Залежно від складності дослідження, з урахуванням завантаження фахівця, строк проведення експертизи або експертного дослідження становить:
– до 10 днів – щодо матеріалів, які належать до категорії простих досліджень;
– до 30 днів – щодо матеріалів, які належать до категорії досліджень середньої складності;
– до 60 днів – щодо матеріалів, які належать до категорії складних досліджень;
– до 90 днів – щодо матеріалів, які належать до категорії досліджень особливої складності.
– Чому обирають Житомирський НДЕКЦ МВС?
Судові експерти Житомирського НДЕКЦ МВС мають багаторічний досвід роботи (понад 15 років) та використовують сучасне обладнання (компаратор відеоспектральний «VSС 80», мікроскоп, прилад компактний «Регула-1010» тощо). Це дозволяє встановити істину під час проведення найскладніших досліджень. Результати наших досліджень є вагомим доказом у суді та допомагають захистити ваші права у майнових та фінансових спорах.
Більш детальну інформацію можна отримати у експертів сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Житомирського НДЕКЦ МВС України за адресою: вул. Старий Бульвар, 18, м. Житомир або за телефоном (0412) 447-447або на електронну адресу: zt_ndekc@dndekc.mvs.gov.ua