Вперше про юристів згадується у Декреті Ради Народних Комісарів «Про оплату праці службовців та працівників радянських установ» від 27 липня 1918 року, де всі працівники поділялись на чотири групи, кожна з яких поділялась, у свою чергу, на категорії. Юристи (юрисконсульти) були віднесені до II категорії першої групи відповідальних працівників. Спочатку контроль за діяльністю юрисконсультів був покладений на загально-консультаційний відділ наркомату юстиції, але з лютого 1923 року контроль за їхньою діяльністю, в порядку загального нагляду, здійснювала прокуратура. Далі було ще кілька реорганізацій у цій сфері. На першому загальносоюзному засіданні юристів державної промисловості (17-22 травня 1925 року) обговорювались актуальні питання правового регулювання господарської діяльності держави. Того ж року РНК затвердила Положення про юрисконсультів державних підприємств і Положення про бюро юрисконсультів.
Структурно юридичні служби діяли при керуючому органі підприємства і тільки йому підпорядковувались. Після другого всесоюзного засідання (20-25 березня 1927 року) було прийнято постанову «Про юрисконсультів державних установ, підприємств та кооперативних організацій і нагляд за їх діяльністю». Знову нагляд за законністю діяльності юрисконсультів здійснювала прокуратура. Після створення у 30-х роках галузевих наркоматів з власними юридичними службами зв’язок цих служб з прокуратурою майже припинився. У період Великої Вітчизняної війни посади юрисконсультів на багатьох підприємствах взагалі були скорочені (через особливі умови воєнного часу, зниження ролі договорів у народному господарстві тощо).
Рада Міністрів СРСР постановою «Про укладення господарських договорів» від 21 квітня 1949 року визнала за потрібне поновити діяльність юридичних служб у господарських органах, і вже з 1953 року у центральних і місцевих органах державної влади, на підприємствах, в організаціях і установах, були створені юридичні служби. Новий етап розвитку та вдосконалення юридичних служб у народному господарстві почався під час економічної реформи 1965 року, але тільки з прийняттям директивними органами постанови «Про покращання правової роботи в народному господарстві» від 23 грудня 1970 року діяльність юридичних служб набрала вигляду впорядкованої системи.
На сьогодні правове становище юридичної служби в Україні регулюється Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040.
Зазначеною постановою КМУ визначено, що основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов’язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.
Юридичні підрозділи науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС в областях створені відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26 жовтня 2018 року № 862 «Про організаційно-штатні зміни у МВС».
До основних завдань та функцій юридичних підрозділів НДЕКЦ включені наступні напрями діяльності:
- представництво інтересів НДЕКЦ та директора Центру в судових та інших органах;
- організація претензійної та позовної роботи, здійснення контролю за її проведенням;
- юридичне супроводження фінансово-господарської діяльності НДЕКЦ та організація правової роботи, пов’язаної з укладанням договорів;
- організація нормотворчої діяльності, розробка та участь у розробленні проектів нормативних актів з питань, що належать до компетенції Центру;
- здійснення юридичного супроводження державних закупівель товарів, робіт та послуг, замовником яких є НДЕКЦ;
- забезпечення у межах компетенції захист прав і законних інтересів працівників Центру пов’язаних із службовою діяльністю в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та суду, нотаріату, адвокатури, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування;
- надання правової допомоги структурним підрозділам Центру щодо застосування актів законодавства про працю, матеріальну або дисциплінарну відповідальність, житлового, пенсійного та інших галузей законодавства України, а також надання роз’яснення правового характеру з цих питань.
Правова робота є невід’ємною частиною діяльності всіх структурних підрозділів системи МВС, серед яких важливе місце належить юридичній службі.
Юридичне забезпечення експертної діяльності за своїм змістом має універсальний характер, охоплюючи всі сторони функціонування державної спеціалізованої установи судової експертизи, пронизує всі сфери правової дійсності щодо застосування законодавства та правового виховання працівників Експертної служби МВС.