Особливості підготовки порівняльного матеріалу під час призначення судової почеркознавчої експертизи

Глобальна комп’ютеризація все більше охоплює світ. Не винятком є і Україна. Використання різноманітних ґаджетів, месенджерів, онлайн-сервісів, «цифрових» підписів стає все популярнішим серед людей. Це призводить до все меншого використання «живих» підписів та почерку.

Однак, досить багато офіційних документів потребують їх засвідчення особистим підписом (договори оренди землі, заповіти, довіреності, розписки та інші). Інколи шахраї підроблюють такі документи шляхом виконання не автентичних підписів. Довести або спростувати факт підробки документів можливо шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи.

Для проведення почеркознавчого дослідження у розпорядження експертів мають бути надані оригінал спірного документу та відповідні зразки рукописів особи, яка перевіряється.

Наукова обґрунтованість висновку експерта та об’єктивність вирішення питань, які ставляться перед експертом почеркознавцем, безпосередньо залежать від кількості та якості порівняльного матеріалу (зразків почерку та підпису), що надається.

Якщо для проведення почеркознавчої експертизи не будуть надані належні зразки почерку та підпису особи, відносно якої призначено експертизу, то в цьому випадку не допоможуть ні висока кваліфікація експерта та його багатолітній досвід, ні використання найсучасніших методів проведення досліджень.

Як свідчить практика, надання достатньої кількості відповідних зразків підписів та почерку викликає значні труднощі.

Які ж зразки рукописів та у якій кількості необхідно надати для проведення судової почеркознавчої експертизи, де їх відшукати? У даній статті ми спробуємо роз’яснити ці питання.

Для проведення почеркознавчих досліджень необхідно надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов’язані з їх обставинами.

До них належать: особисті листи, автобіографії та анкети, скарги, поштові листівки, щоденники, заяви, матеріали відділу кадрів, пояснення, службові записи, трудові угоди, записні книжки, рецепти, нотаріальні документи тощо.

Умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі. Це можуть бути пояснення, заяви, скарги та інші документи.

Експериментальні зразки почерку (підпису) – це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв’язку з призначенням даної експертизи.

 

Зразки рукописів повинні відповідати наступним вимогам:

  1. Достовірність – безспірність (безсумнівність) належності особі, зразки почерку якої надаються на дослідження;
  2. Достатність для проведення порівняльного дослідження – обсяг зразків, який забезпечує можливість повного та всебічного зіставлення усіх ознак, які знаходяться у рукописі (тексті, підписі), що досліджується.
  3. Відповідність об’єктам дослідження – зіставлення зразків за:

— писемністю і мовою документу — зразки повинні бути виконані тією ж мовою та письмовими знаками, що і досліджуваний рукопис;

— часом виконання — зразки повинні відноситися до того ж періоду часу чи із незначним розривом у часі, як і досліджувані рукописи;

— матеріалами письма, способом та умовами виконання рукопису;

— типом, видом документу та його цільовим призначенням (заява, накладна тощо).

Відповідно до вимог нормативних документів, вільні та експериментальні зразки рукописів надаватися у обсязі:

— буквеного тексту – не менше ніж на 15 аркушах;

— цифрового тексту, надаються у вигляді записів однозначних і багатозначних чисел із супутніми їм буквеними записами, не менше ніж на 15 аркушах;

— записів «друкованими» буквами — не менш 15 сторінок стандартного формату.

Вільні зразки підпису за можливістю слід надавати не менше ніж на 15 документах, експериментальні — не менше 5-8 аркушів, на кожному з яких повинно бути розміщено від 10 до 15 підписів.

Порівняльний матеріал у вигляді вільних та експериментальних зразків рукопису необхідно обов’язково надавати у всіх випадках призначення почеркознавчих досліджень.

У разі неможливості пред’явити зазначені зразки (смерть виконавця, від’їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об’єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.

У разі потреби, експерт має право порушити перед ініціатором призначення експертизи клопотання про надання додаткових вільних та (або) експериментальних зразків рукописів, які б забезпечили повне та якісне проведення дослідження.

 

Консультацію з приводу підготовки порівняльного матеріалу та призначення судової почеркознавчої експертизи можна отримати у експертів сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Житомирського НДЕКЦ МВС за номером телефону (0412) 407-255.

Особливості підготовки порівняльного матеріалу під час призначення судової почеркознавчої експертизи
Пролистать наверх